This INSIDE UKRAINE story is from THE CITY OF Rivne.

* All images and answers in the feature were provided by the WOW Woman, unless otherwise specified.

INSIDE UKRAINE SERIES: A SNAPSHOT, A DAY-IN-THE-LIFE, A GLIMPSE OF WHAT IT’S LIKE TO LIVE, RESIST, SURVIVE AND PERSEVERE IN A NATION UNDER ATTACK.

GLORY TO THE UKRAINIAN WOW WOMEN, for SUPPORTING THEIR COUNTRY AND BRINGING UKRAINE CLOSER TO VICTORY.

“An entire generation of Ukrainians has been affected by the unprovoked russian aggression. This unjust war was initiated by our “supposed brothers”, whose true face was uncovered with the reports of the brutal atrocities carried out in the de-occupied territories, with each bomb that hit unarmed civilians, every destroyed home and the buried in its rubble mothers and children. “Brotherly love” didn’t end there, as russians came out in troves, for a hateful field day, commenting on social media posts depicting Ukrainian suffering. Brothers no more.

Ukrainian people seem to have different ways of dealing with the pain; one common theme women describe, in the “Inside Ukraine” series, is the ability to get acclimated to and cope with many (oftentimes difficult) stressors of the war. Most of us, on the outside, have never imagined waking up to such severe uncertainty, living with the multi-hour air raid sirens, receiving daily reports of the perished family members or killed college friends. The human and emotional wreck caused by the russian federation on Ukrainian soil is maddening and infuriating.

Top left: Images by Ms. Daria Pavliuk that captured my heart. Top right: Orthodox Christmas, spent inside the country under attack by the russian enemy. Bottom left: People gathered, inside a coffee shop powered by a generator. The enemy has been bombing the power stations. Image title is “Holding on". Bottom right: A Ukrainian soldier playing violin. He is Moisei Bondarenko, a beautiful violinist, now defending Ukraine's freedom.

One way to understand and try to imagine the feelings of those on the inside, for me personally, has been to study the art produced by the Ukrainian creators. It is heart-wrenching to scroll through the artists’ themes as they change from the time/days/hours before Feb 24th, 2022 and the day and months following the invasion. Such is the unprecedented way this war has been recorded by entire Ukrainian population, in real time. One of the cathartic, for me, places on the internet has been with the works of Ms. Daria Pavliuk. She proves that storytelling is not the only form of justice, so is creating.”

- Olga Shmaidenko, Founder of WOW Woman.

Illustrator, Art Teacher, Rivne, Ukraine

1. Name. 

Daria Pavliuk.

3. What did you study and what is your profession?

I studied at the Rivne State Humanitarian University at the Faculty of Decorative and Applied Arts. I work as an illustrator and teach art to children in an art club, at school.

4. What was your typical day like before the war and how has your role changed since the invasion of Ukraine? 

Before the war, I devoted more time to my job at the school and less to creativity. I, like other Ukrainians, was engaged in everyday life activities; I had plans for the future and dreamed of a career as an artist.

(1) The first photo is a photo in a gallery during peacetime. I really like visiting museums and art galleries. (2) The second photo is in a field near my house where I grew up. (3) Photo in winter in the Carpathians, it was in February 2022, just before the start of the invasion. (4) I like the nature of Ukraine and these photos were also taken long before the war.

(1) Перше фото це фото в галереї у мирний час, я дуже люблю відвідувати музеї та мистецькі галереї. (2) Друге фото в полі поблизу мого будинку де я виросла. (3) Фото зимою в Карпатах, це було в Лютому 2022 року якраз перед початком вторгнення. (4) Природа України.

After the beginning of the full-scale russian invasion, my activities changed drastically. I began to create artworks with a military theme, reacting to what I felt and saw around me. Now you can't plan anything in advance , because you don't know what will happen tomorrow. And all dreams at the moment are only for Ukraine to win as soon as possible; then it will all be over.

5. What would you say are your strengths and superpowers?

My strong point is that I am Ukrainian. I'm truly proud of it. That feeling of pride brings me a lot of inspiration for the new art pieces.

6. What are things you do just for you? Is it possible to stay sane in a war situation? What are some things that help you to not lose yourself?

What I realized since the beginning of this war: people are (unfortunately) quick to get used to life’s various difficulties and hardships, even to things like constant sounds of sirens, massive rocket attacks, problems with energy supply and city-wide blackouts. The main thing for our spirit to go on, is to believe in victory; we need to believe that the day will come when all criminals will be punished. Such thoughts allow me to hold on, to not give up.

7. Do you feel the war changed you? How? Since the start of the war, has anything surprised you about yourself (how you have handled yourself, remained strong, found inspiration in unlikely sources, etc.), about your country, about your ideas about humanity? What have been some of your epiphanies?

The war changed me a lot. I began to understand many many things about life and the world around me. Priorities change when you, your city and country are under a physical attack; what was important before, no longer has any meaning and becomes banal. The most important thing is peace. Peace means also that everything is ok with your family and friends and you can finally relax.

Photos in the peacetime: (1) Little boy, he is my brother. I love children very much, this photo was also taken in peacetime. (2) The photo with the girl is on the day of the Ukrainian flag. I painted the children's faces, painted blue-yellow flags and hearts. (3) The photo where I am at school, working. (4) Ukraine = field of sunflowers.

(1) На фото де я з хлопчиком це мій брат, я дуже люблю дітей, це фото було зроблене у мирний час. (2) Фото з дівчинкою це на день Українського прапора. Я розмальовувала дітям обличчя, малювала прапорці та серця синьо-жовтого кольору. (3) Фото там де я в школі на роботі також зроблене перед війною. (4) Фото у полі та фото із соняшниками, мені подобається природа України і ці фото теж були задовго до війни.

During the first days of the war, I was very surprised by how well our people knew how to unite and help each other. Almost everyone rallied around a common cause, donated all the things they could, helped somehow, prepared food for others and volunteered. We all constantly watched the news and kept up with what was happening in every part of our country.

These photos are from the initial days of the war; we actively volunteered, wove camouflage nets and prepared food to send to the front.

Ці фотографії вже коли почалась війна. В перші дні ми активно волонтерили, плели сітки та готували їжу для воїнів

Personally speaking, at the start of the invasion, I was in a state of shock; I could never have believed that such cruelty was possible in the modern world. What disappointed me the most, though, was the way people were blinded by the propaganda and the lies. Many individuals simply could not believe that Russia attacked Ukraine. I could not calmly read comments under the social media posts, depicting images of destroyed Ukrainian cities. Social media was full of ignorant and cruel russian comments, no one knew what to believe. One thing I can say for sure: it is better to believe what you have seen with your own eyes than hear about it from the media. I repeatedly saw with my own two eyes, russian rockets flying over my head, I heard explosions immediately after. I’m in the west of Ukraine (where it is more calm); I know that people from the eastern regions of the country have more to say about the bombings and destruction.

8. What do you want the world to know about Ukrainians at this moment in time? About Ukrainian women?

Ukraine has been fighting against a full-scale Russian invasion for a year now, even though many did not believe in our ability to resist, predicting that we wouldn’t last a week. Ukraine is a state that values ​​and loves “will” above all else. It is not for nothing that this word is encrypted in our national coat of arms.

Ukrainian women are as freedom-loving and strong as Ukrainian men. Many of our women are fighting, volunteering and very much supporting our army. They are waiting for their husbands and in these difficult times they are the ones raising the next generation of Ukrainians.

9. Who are your WOW Women who inspire you?

I am inspired by all Ukrainian women who voluntarily went to the front, to fight for us all. They are very brave and worthy of respect.

10. What is a place or activity that makes you feel happiest?

I really like to draw. Drawing distracts me from the external problems we are having; I seem to enter my own world when I draw and become happier. I also love traveling and spending time with my loved ones; those precious family moments matter so much.

11. What will be the first thing you’ll do when Ukraine wins? What are your dreams for yourself and your family after the war is finished?

After Ukraine wins, I want to visit relatives who are spread all over Ukraine (we haven’t been able to see each other for so long). Also, I haven't visited many places in Ukraine, so a trip to visit beautiful cities of my country would also be a very good idea.

I dream of a bright, happy and, most importantly, peaceful future for my country and my family.

I believe that after the victory, Ukraine will be a completely different state; much more powerful and modern. Although we first have to get through the reconstruction period before the creation of new Ukraine.

12. Where can others find you/your work? (links to website, blog, etc).

My Instagram where I actively publish my work is @dashawade 

Images of my first illustrations from the beginning of the war. Ghost of Kyiv is depicted in the image (1). He is a hero who is credited with shooting down six Russian planes over Kyiv during the Kyiv offensive on 24 February 2022. (2) "Freedom". The girl is an image of Ukraine, and the bird is a symbol of freedom. Throughout the thousand-year history, one of the fundamental values Ukrainians hold dear is the desire for freedom. This is what prompted us to fight for independence. At the beginning of the 20th century, during the Ukrainian Revolution of 1917–1921, Ukrainians were able to revive statehood, and on August 24, 1991, it was restored (after the fall of the Soviet Union) by the Act of Proclamation of Independence of Ukraine. Currently, we are under Russian attack and in a state of war, as Ukrainians yet again defend our own freedom and fight for the integrity of the State. This isn’t just the struggle for territory, but also a fight for the right to be ourselves, and decide for ourselves how to live our lives and what kind of future to choose for ourselves and our children. (3) "Propaganda". This work shows the reality in which a person from the aggressor country is living. The place where the heart and soul should be, you find a television broadcasting propaganda; government lying to the people 24/7! You (russians) are silent as you continually shield your eyes from the ongoing genocide of the Ukrainian people! Ukraine will never forgive you for this.

Надсилаю зображення своїх перших ілюстрацій від початку війни. (1) Перша робота. На якій зображено Привида Києва. Це герой який з перших днів активно захищав Україну. (2) « Freedom» . Дівчина це образ України, а птах це символ свободи. Упродовж тисячолітньої історії однією з основоположних цінностей українців було прагнення свободи. Саме це спонукало їх боротися за незалежність. На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917–1921 років, українці змогли відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена. Нині, в умовах агресії та жорстокої війни з боку Росії, Україна продовжує відстоювати власну свободу та цілісність держави. Це  боротьба не лише за людей і територію, а й за право бути собою, самим вирішувати, як жити і яке майбутнє обирати, (3) “Propaganda”. Ця робота показує реалії чим живе зараз людина з країни-агресора. Там де повинно бути серце і душа у вас телевізор із пропагандою  брехливого уряду! Ви мовчите та закриваєте очі на те, що відбувається геноцид українського народу! Україна ніколи це не пробачить.

1. Імʼя

Дарія Павлюк.

2. Де ви народилися і де ви зараз живете?

Народилась в місті Рівне Україна, там і проживаю.

3. На кого навчались та за якою професією працюєте зараз?

Навчалась в Рівненському Державному гуманітарному університеті на факультеті декоративно-прикладного мистецтва. Працюю ілюстратором та викладаю мистецтво для діток в мистецькому гуртку у школі.

4. Як виглядав ваш звичайний день до війни та як змінилася ваша роль після вторгнення в Україну? 

До війни я більше часу приділяла роботі в школі і менше творчості. Я так як і інші займалась буденними справами, мала плани на майбутнє та мріяла про кар’єру художниці.Після початку повномасштабного вторгнення моя діяльність дуже суттєво змінилась, оскільки я почала ілюструвати та створювати роботи на воєнну тематику.Тепер ти не можеш нічого планувати на перед, бо не знаєш що буде завтра.І всі мрії  наразі- це тільки щоб швидше Україна перемогла і це все закінчилось.

5. Які, на вашу думку, ваші сильні сторони та надздібності?

Моя сильна сторона це те що я українка. Насправді дуже пишаюсь цим. Це приносить мені багато натхнення для нових робіт.

6. Як ви дбаєте про себе? Чи можна взагалі залишатися морально стабільним в умовах війни? Що саме допомагає вам збирати себе до купи?

Що я зрозуміла з початку війни, що люди швидко звикають до різних труднощів, навіть до таких як постійні звуки сирен, масові ракетні атаки, проблеми з енергопостачанням, відключенням світла. Головне це вірити у перемогу, вірити що настане день коли всі злочинці будуть покарані — це і дозволяє триматися та не здаватися.

7. Чи відчуваєте, що війна змінила вас? Яким чином? Чи здивувались ви самій собі (як ви тримались, залишалися сильними, знаходили натхнення в несподіваних джерелах тощо), у своїй країні, у своїх уявленнях про людяність, у своєму ставленні до світу? Що стало для вас прозрінням?

Війна дуже змінила мене. Починаєш багато чого розуміти, змінюються пріоритети, те що було важливим раніше вже не має ніякого значення, оскільки саме головне це мир, щоб з рідними та близькими було все добре. В перші дні війни мене дуже здивувало наскільки наші люди вміють об’єднуватися та допомагати один одному. Згуртовувалися практично всі, віддавали всі речі які могли б хоть якось допомогти, готували їжу, волонтерили. Постійно переглядали новини, щоб знати що відбувається кожної хвилини. Я була  в стані шоку, бо ніколи не могла б повірити раніше, що в сучасному світі можлива така жорстокість. Найбільше мене розчаровувало це те як люди були засліпленні пропагандою та брехнею, що не могли повірити в те що росія напала на Україну. Я не могла спокійно читати коментарі під фото зруйнованих міст. Ніхто не знає у що йому вірити.Але одне можу сказати точно краще вірити в те, що бачив на власні очі, ніж медіа чи чуткам. А я бачила неодноразово як летіли ракети над головою.Чула як підривали об’єкти. Хоча я думаю, що людям із більш східніших регіонів є більше що розповісти.

8. Що ви хочете, щоб світ знав про українців у цей момент часу? Про українських жінок?

Вже рік як Україна бореться проти російського повномасштабного вторгнення. Хоча багато хто напочатку не вірив  в наш супротив. Прогнозували що ми не вистоїмо і одного тижня. Україна це держава яка понад усе цінує і любить Волю. Не дарма саме це слово зашифроване в нашому  національному гербі. Українські жінки такі ж свободолюбивий та сильні як і чоловіки. Багато наших жінок воює, волонтерять та дуже підтримують нашу армію. Чекають своїх чоловіків та в ці тяжкі часи виховують дітей.

9. Які WOW-жінки вас надихають?

Мене надихають всі жінки які добровільно пішли на фронт.Це дуже відважно та варте поваги.

10. Яке місце або заняття робить вас найщасливішою?

Я дуже люблю малювати, це мене дуже відволікає від зовнішніх проблем. Я ніби потрапляю у свій світ та стаю набагато щасливішою. Також я люблю подорожі та проводити час із моїми близькими.

11. Що ви зробите в першу чергу, коли Україна переможе? Про що ви мрієте для себе та своєї родини після закінчення війни?

Після того коли Україна переможе я хочу зустрітись з усіма рідними, які живуть по всій країні. Також я багато де не була, тому подорож по містам була б теж дуже чудовою ідеєю. Я мрію про світле щасливе а головне мирне майбутнє для моєї родини.Україна після перемоги буде зовсім іншою державою, набагато могутньою та сучаснішою, хоча період відбудови теж буде новим етапом до створення нової України.

12. Де інші можуть знайти інформацію про вас/вашу діяльність? (посилання на вебсайт, сторінки в соц.мережах тощо)

Мій інстаграм де я активно публікую свою творчість @dashawade.