This INSIDE UKRAINE story is from an undisclosed location.
* All images and answers in the feature were provided by the WOW Woman, unless otherwise specified.
INSIDE UKRAINE SERIES: A SNAPSHOT, A DAY-IN-THE-LIFE, A GLIMPSE OF WHAT IT’S LIKE TO LIVE, RESIST, SURVIVE AND PERSEVERE IN A NATION UNDER ATTACK.
GLORY TO THE UKRAINIAN WOW WOMEN, for SUPPORTING THEIR COUNTRY AND BRINGING UKRAINE CLOSER TO VICTORY.
“A newborn lies on my chest, it’s skin-to-skin time. She is content and listening to the drum of my heartbeat; the drum is beating faster because I’m writing about the war in my country, but that is nothing new. It is nothing compared to the sound the heart makes as it leaps from mother’s chest when she saves her child from the falling russian bomb or as she crosses the border, clutching her kid and their last belongings, going into the unknown. I’ve seen the latter with my own eyes, and heard plenty of the former.
This is about the brave and beautiful Ukrainian WOW Woman, Iryna. Iryna is serving her country with the Armed Forces of Ukraine, and below she opened up about her desire for a child, wrote so candidly about what the war took from her. I think about all women inside Ukraine now, an entire generation of current and mothers-to-be; their hopes for their bodies to do what they are supposed to do - create and sustain life under the extreme conditions of stress and war. Russians are causing this pain. I get angry, so angry. I am also proud of Ukrainian women. Iryna could not have put it better: “Collectively, Ukrainian women serve as the incredible stream of powerful energy; they create a protective shield for the State. When victory is achieved, women will shed their armor, literally and figuratively, and embody joy again.” From her mouth, to God’s ears. Slava Ukraini, Glory to Ukraine! Glory to the Heroes!”
- Olga Shmaidenko, Founder of WOW Woman.
Photographer, Armed Forces of Ukraine, Creator, Undisclosed Location
1. Name.
Iryna iSky (iSky is a creative pseudonym, I am the sky)
2. Where were you born and where do you live now?
I was born in the city of Lutsk, in Volyn region, then moved to the capital of Ukraine - Kyiv - six years ago.
3. What did you study and what is your profession?
I studied to be a translator and a choreographer, and now work as a photographer and an artist.
My life, then and now.
4. What was your typical day like before the war and how has your role changed since the invasion of Ukraine?
My days, months and years before the full-scale russian invasion were very bright; they consisted of frequent trips, exhibitions, photoshoots and meetings with interesting people. Together with my husband I have an art collaboration called in Ukrainian Vony Razom ("They are together"). We created art and gave lectures. In fact, immediately after the invasion, our schedule did not change much, but the content radically did.
My husband and I, then and now.
The writing on one of the photos states: “Russian Warship, go Fuck Yourself. Fear God, and the Young People from the City Kharkiv”
Now, my husband and I are part of the 59th brigade of the Armed Forces of Ukraine. We serve in the military together, we also travel to the front, to the de-occupied territories to photograph and videotape the reality of russian destruction of our country. We also conduct cultural and psychological rehabilitation of the military and civilians in those hard-hit areas.
In parallel, our exhibition which was made during the full-scale invasion, is traveling to all the major cities of the world; the money we raise through it, we transfer to the Armed Forces of Ukraine. As our paintings travel around the world, and we travel throughout our country.
5. What would you say are your strengths and superpowers?
My strength is also my greatest weakness. I am an empath. I embody all my feelings and as an artist, much of it comes out in my paintings. I strongly feel for both, the person and my surroundings as a whole. Truly, it is very difficult for me to understand what I feel. I am thankful that my husband is always by my side; he helps me with processing my feelings, he can relate to my experiences (since we are in this together) and as a result he relieves and protects me.
6. What are some concrete actions (big or small) you’ve done and continue doing to help Ukraine and Ukrainian people?
I joined the ranks of the Armed Forces of Ukraine. I photograph at the front, in the heat, and in other dangerous locations.
Thanks to the exhibition of my oil works, we transferred more than $20,000 toward various military needs: from helping the partisans in the occupied territories, to purchasing evacuation vehicles for the army. At the beginning of the invasion, we delivered various humanitarian aid, food and even made up bags of sand for roadblocks; we have a pickup truck so we definitely put it to good use.
7. What are things you do just for you? Is it possible to stay sane in a war situation? What are some things that help you to not lose yourself?
I don't take care of myself, my husband, my son, my cat and dog do; they surround me with love and care. In order for to have stability, I need them in my life as well as my art.
8. Do you feel the war changed you? How? Since the start of the war, has anything surprised you about yourself (how you have handled yourself, remained strong, found inspiration in unlikely sources, etc.), about your country, about your ideas about humanity? What have been some of your epiphanies?
The war took away a very important part of me recently: I had an unsuccessful, ‘frozen’, pregnancy. We wanted a daughter for over a year now, without success. So after we joined the Armed Forces, and started making continuous trips to the front as well as the de-occupied territories, we thought our time will come after the victory; but she had other plans. I found out I was pregnant while at the front, during one of the tougher missions; she came to save me, because it was very scary to be there in that moment. Unfortunately, after I returned home, I went to the hospital with an extreme pain in my stomach and bleeding. The doctors said two words I will never forget: "she froze". In that moment I also felt that I froze, alongside her. In a few days, after the check-up, I was told that “it was empty in there". It was a silent miscarriage.
As such, we were forced to live on, to carry on. It is to my daughter that I dedicated my first painting, called "O". Most night when we are not on the move with the battalion, I create paintings. When morning comes, my husband and I continue moving forward, into the heated war zones, continuing our work.
9. What do you want the world to know about Ukrainians at this moment in time? About Ukrainian women?
At this moment, I would like the world to know that Ukrainian women are the embodiment of the heroine of the popular Ukrainian folk tale, "Grandfather's Daughter". Ukrainian woman does not wait for a prince to come and make her happy. She is hardworking, honest, freedom-loving, fair and incredibly beautiful. She is a master of her own destiny and cares about those around her.
During this intense, for the country time, Ukrainian women, collectively serve as the incredible stream of powerful energy; not only do they create a protective shield for the State, but they also defend Ukraine side by side with Ukrainian men.
When victory is achieved, women will shed their armor, literally and figuratively, and embody joy again. For the my dear Ukrainian women I truly wish this: for their souls to always be lovingly kissed, for their hearts to be filled with love, for their minds to be relaxed and for their bodies to be safe and warm.
10. Who are your WOW Women who inspire you?
I am inspired by all women. Each one deserves a WOW title.
Everyone has their own mission, whether it's a housewife who surrounds her family with love, a lady who runs her own business, an artist’s muse, a motocross champion, a girl who rides in a tank with the Defense Forces of Ukraine, a cosmetologist who helps others feel beautiful or a doctor saving lives. Each Ukrainian woman has a different energy that creates a protective field around her and those around her.
11. What is a place or activity that makes you feel happiest?
Where I feel at my best? Being here and now, alongside those who make me feel safe and happy. I am extremely proud that I got an opportunity to be in Ukraine in such historical time among such heroic people.
12. What will be the first thing you’ll do when Ukraine wins? What are your dreams for yourself and your family after the war is finished?
After the victory, I firstly will give birth to a healthy, beautiful baby girl. I also plan to visit all the cities of the world, where our exhibitions were held during the war. I also plan to sleep a lot, in comfort, peace and warmth.
13. Where can others find you/your work? (links to website, blog, etc).
| Photo is our tool. Creativity is our strength. |
1. Імʼя
Ірина iSky- творчий псевдонім ( я - небо).
2. Де ви народилися і де ви зараз живете?
Народилась у Луцьку Волинської обл, мешкаю в Києві 6 років.
3. На кого навчались та за якою професією працюєте зараз?
Навчалась на перекладача та хореографа зараз працюю фотохудожником.
4. Як виглядав ваш звичайний день до війни та як змінилася ваша роль після вторгнення в Україну?
Мої дні до повномасштабного вторгнення були дуже яскраві- це постійні подорожі, виставки, зйомки, нові знайомства з цікавими людьми, разом із чоловіком у нас арт дует «Вони разом», давали лекції . По факту після вторгнення не змінився графік- кардинально змінився їх зміст.
Зараз ми в складі Культурного десанту 59 бригади, служимо та займаємось тим, що їздимо по фронту та деокупованих територіях , знімаючи фото і відео, проводимо культурно-психологічну реабілітацію військових та цивільних. Паралельно наша виставка , зроблена під час повномасштабного вторгнення подорожує великими містами світу, завдяки якій ми передаємо кошти на допомогу країні. Тобто наші картини подорожують світом, а ми Украіною.
5. Які, на вашу думку, ваші сильні сторони та надздібності?
Мої сильні сторони-одночасно є і моїми слабкостями. Я-емпат і усі свої відчуття втілюю у наші картини, тому воНи так влучно передають атмосферу і почуття. Я сильно відчуваю як стан кожної людини так і атмосферу вцілому. Через це мені буває дуже важко зрозуміти, що відчуваю саме я… Проте поруч мене завжди знаходиться мій чоловік, який допомагає мені в цьому, розвантажує та оберігає.
6. Які конкретні дії (великі чи маленькі) ви зробили та продовжуєте робити, щоб допомогти Україні та українському народу?
Ми вступили до лав зсу і знімаємо на фронті та в інших небезпечних локаціях, завдяки виставці та нфт роботам передали на різні потреби ( від партизанів на окупованих територіях до евакуаційних автомобілів) більше 20 тис $, я не займаюсь підрахунком коштів, це прерогатива мого чоловіка. На початку вторгнення ми розвозили різну гуманітарну допомогу, їжу і навіть мішки для блокпостів, бо у нас пікап і ми мали бажання бути корисними.
7. Як ви дбаєте про себе? Чи можна взагалі залишатися морально стабільним в умовах війни? Що саме допомагає вам збирати себе до купи?
Я не дбаю про себе, це робить мій чоловік, син, кицька і собачка. Вони огортають мене любов‘ю і турботою. Морально стабільною бути - вони допомагають мені , а також картини, які я створюю.
8. Чи відчуваєте, що війна змінила вас? Яким чином? Чи здивувались ви самій собі (як ви тримались, залишалися сильними, знаходили натхнення в несподіваних джерелах тощо), у своїй країні, у своїх уявленнях про людяність, у своєму ставленні до світу? Що стало для вас прозрінням?
Війна забрала у мене дуже важливу частину мене- я мала завмерлу вагітність. Ми хотіли донечку 1,5 роки, але вона не приходила. Тому з часом і поїздками на фронт ми поставили це бажання після перемоги, але у неї були інші плани. Я дізналась, що вагітна, будучи на фронті… вона прийшла мене врятувати, бо там було дуже страшно … повернувшись додому я з біллю в животі та кровотечею поїхала в лікарню і там мені сказали страшні слова: «Вона завмерла»… і я в той момент також, разом із нею… потім буда операція… за кілька днів перевірка у лікаря зі словами : «Там пусто», ми змушені жити далі… саме їй я присвятила свою першу картину з нової виставки, що називається «О».Ночами я роблю картини, днями ми далі їздимо з чоловіком і продовжуємо свою роботу.
9. Що ви хочете, щоб світ знав про українців у цей момент часу? Про українських жінок?
На даний момент я б хотіла, щоб світ знав, що українські жінки - це втілення героїні української народної казки «Дідова дочка», це дівчина, яка не чекає коли прийде принц і зробить її щасливою. Вона працьовита, чесна, волелюбна, справедлива та апріорі красива. Вона власноруч створює своє життя і дбає про всіх навколо. Українки зараз- це один неймовірний потік потужної енергії, що не лише створюють захисне поле для держави, а й пліч-о-пліч з чоловіками боронять Україну. І коли прийде перемога вони змінять броню в прямому і переносному значенні на гостинність та радість. Я дуже хочу, щоб іх душі завжди були поціловані, серця наповнені любов’ю, розум розслабленим, а тіло в теплі…
10. Які WOW-жінки вас надихають?
Мене надихають усі жінки. Кожна заслуговує звання Wow. Бо у кожної своя місія. Чи то домогосподарка, яка огортає любов’ю свою сім’ю, чи то леді, що керує своїм бізнесом, чи то наступниця, яка надихає художника, чи дівчина- чемпіонка з мотокросу, що тепер їздить в танку, чи то лікар-косметолог, що допомагає іншим почуватись красиво, чи то медикиня, що рятує життя… усі вони мають різну енергію, яка створює захисне поле навколо неї і тих, хто поруч
11. Яке місце або заняття робить вас найщасливішою?
Те, що відбувається тут і зараз і з тими хто поруч і робить мене щасливою. Я пишаюсь тим, що маю змогу жити в Україні саме в такі героїчні часи.
12. Що ви зробите в першу чергу, коли Україна переможе? Про що ви мрієте для себе та своєї родини після закінчення війни?
Після перемоги я в першу чергу хочу народити здорову красиву дівчинку в повній щасливій сім’ї … і побувати у всіх містах світу, де за час війни проводились наші виставки і ще багато спати в комфорті , спокої та теплі.
13. Де інші можуть знайти інформацію про вас/вашу діяльність? (посилання на вебсайт, сторінки в соц.мережах тощо)
Тут зібрані усі посилання про нас і наші роботи і моя інста @iSky.jpg
