THIS INSIDE UKRAINE STORY IS FROM THE CITY OF KHARKIV.
* All images and answers in the feature were provided by the WOW Woman, unless otherwise specified.
INSIDE UKRAINE SERIES: A SNAPSHOT, A DAY-IN-THE-LIFE, A GLIMPSE OF WHAT IT’S LIKE TO LIVE, RESIST, SURVIVE AND PERSEVERE IN A NATION UNDER ATTACK.
GLORY TO THE UKRAINIAN WOW WOMEN, FOR SUPPORTING THEIR COUNTRY AND BRINGING UKRAINE CLOSER TO VICTORY.
There is no time for lengthy introduction for my Inside Ukraine WOW Woman Meriam Yol. Her hometown, Kharkiv, is under attack, and you must know about her now!
Ukraine's second-largest city is burning. Since February 24, 2022, russians have bombed relentlessly, destroying civilian infrastructure in an attempt to demoralize the population. They fail to understand. Kharkiv will never submit, fueled by courage of women like Vita Kushnerevych and Vikky Osemene, who sacrifice their nerves and health to remain in their homes, inside their city.
Kharkiv has my next Inside Ukraine WOW Woman, Ms. Meriam Yol, whose love for her city is impossible to fully convey in words. Perhaps I can try by telling you about Ms. Yol's support for Ukrainian defenders, her tireless efforts in rescuing civilians, and her volunteering to rebuild homes destroyed by russian bombs. You must also hear about her plan to save lives by refurbishing bomb shelters in apartment high-rises. This work is ongoing.
Meriam’s most recent project exhibits her compassion and care for those most tormented by russia's war: Ukrainian civilians who lost everything under russian occupation. Meriam created a way for residents of de-occupied Ukrainian territories to earn a modest income from their precious remaining asset—their free land. Through Ms. Yol's organizing, these predominantly elderly Ukrainians can now sell their produce at the Kharkiv city market, at a place aptly named “De-occupation Shop.” This effort brings tears of sorrow, hope, and pride.
I'm sure that wherever Ms. Yol goes, she brings hope and a clear plan of action. She is a compassionate doer.
Thank you, Meriam, for keeping Kharkiv proud, resistant, and alive. Your love for the city and Ukraine is inspiring. We see you, your kindness and generosity. Thank you also, for your defiant acts of normalcy, with friends, with old colleagues, performing small actions from your pre-war life - having a girls night, organizing a picnic. I’m sure you inspire others by example. Thank you also for the tireless army fundraisers and for showing us our humanity. Your big smile is a constant reminder to laugh, even even in the darkest times. Personally, I look forward to the day when I can embrace you and help you rebuild Kharkiv.
How can everyone help Meriam and her efforts now? This is her PayPal email: arribamg@gmail.com.
- Olga Shmaidenko, Founder of WOW Woman.
Volunteer Organization COO, Compassionate Doer, Kharkiv
1. Name.
Meriam Yol.
2 Where were you born and where do you live now?
I was born and live in Kharkiv, Ukraine.
russian invasion of Ukraine began on February 24, 2022. Technically, almost nothing has changed in my routine - I'm still non-stop solving something, always looking for something, connecting people. Unfortunately, it’s not for filming, but to help the Ukrainian armed Forces and the civilian population affected by russia's cruel war in my country.
5. Where were you when the russian attack happened (in 2022, but of course, you can write about the first land grab, the Maidan, and Crimea)? Did you believe in the possibility of a russian attack on key cities in Ukraine and the beginning of a full-scale aggression?
At home, in Kharkiv, I was sleeping in my bed. I did not believe that a full-scale invasion was possible in the 21st century. I remember how we were preparing a series of art events in Kharkiv with House of Europe. And when there was a lot of news about the possibility of an invasion, we were preparing national press releases saying that "we will continue to do this as long as we can". Unfortunately, we managed to do two of the more than 20 planned events.
6. What would you say are your strengths and superpowers?
Ability to work in a constantly changing environment. I'm not afraid to tackle unfamiliar things head on.
7. What did you experience on the day you started - 2022? Where did you go and what was your plan, as far as you remember?
I felt denial, fear.
I went to my friends' place to the basement, with my husband and our cat.
8. What concrete actions (big or small) have you taken and continue to take to help Ukraine and the Ukrainian people? Please write about your experience with each of your projects, what motivated you to start each one and what you have learnt.
We have a charitable foundation. Every day we take concrete actions to contribute. For 2+ years, we have adapted our activities to meet the challenges we faced. These are the current activities and goals:
Helping our military.
Reconstruction of private households (roofs and windows) in the de-occupied Kharkiv region.
Supplying medical supplies to paramedic and obstetric units near the front line or the border.
Converting basements in the de-occupied areas into safe spaces for children.
Our new project, launching this month, is establishing the "De-occupation Shop". We will be selling vegetables (and more) grown by people behind Izyum (de-occupied by Ukraine territory) in a gastronomic space in Kharkiv. We want to give those people who suffered through the russian occupation a chance to make some income.
And much, much more.
Our Projects at a glance.
Volonterska.com.ua - we created our organization to provide support to Ukrainian people affected by russia’s war in Ukraine. We help defend our country by supporting Ukrainian soldiers, fundraising for drones, military autos and anti-drone systems.
RELIVE - is a project aimed at equipping basements in Kharkiv’s high-rise buildings to be used as makeshift bomb shelters. We have launched this initiative together with Kharkiv’s Youth Council. Our ultimate goal is to equip a enough basements to safely accommodate 100,000 people.
De-occupation Shop - In Kharkiv, @lavka_deokupatsii was opened on the territory of the @7sklad food court, where volunteers help sell vegetables from farmers in the de-occupied regions. Volunteers also help rebuild greenhouses and donate seeds to @volonterska_ua
9. How do you take care of yourself? Is it possible to remain mentally steady in a time of war? What exactly helps you to compose yourself?
Spending time with close friends (yesterday, for example, I was lucky enough to see two friends who came home from the front for a day off)
Yoga.
Massage.
Travelling to other cities in Ukraine, just for a couple of days, every 2-3 months.
10. Do you feel that the war has changed you? In what way? Were you surprised at yourself (how you held on, stayed strong, found inspiration in unexpected sources, etc.), at your country, at your ideas about humanity, at your attitude to the world? What was your epiphany?
Yes, definitely. The war gave me very valuable lessons, a rethinking of everything, final maturation, faith, confidence (no matter how strange it may sound), a new hobby, new people in my life, an incredible team, a sense of contributing to something very big and important, and much, much more.
11. In your opinion, how do russians differ from Ukrainians? Do you want justice for russians? Do you think it is possible and how would you like it to happen?
The difference? We know what freedom is.
I want justice. A fair punishment for every crime they committed on every inch of our land. Justice for each of our fallen defenders. For every broken life. For the families that will no longer be able to be together. For the physical losses of homes and for the loss of a sense of home. For the loss of peace, sleep and overall “normal” existence. For the dreams that millions of people have put on hold because they were forced to resist. For every Ukrainian village wiped off the face of the earth. For every destroyed house that is dear to me. For the fact that my loved ones are forced to fight. For animals that know the command to hide behind two walls (a place where most Ukrainians sleep during air raids, away from windows).
I want to see justice until the end of my days, the lifetimes of my future children, grandchildren and for the entirety of human existence.
12. What do you want the world to know about Ukrainians at this moment in time? About Ukrainian women?
We need weapons! A lot of weapons. And we need them now. Hundreds of people die every day. To stop the invasion means to kill the invader who came to your land to kill you. We need weapons to do that. The only thing I want to say to the world today is to please support our military.
Ukrainian women in are fighting, rescuing, running businesses, raising children in conditions where they can die at any moment. But they consciously decide to stay and to fight for their futures and the futures of their children.
13. What amazing women inspire you?
Example of a WOW Woman to me is Tata Kepler, who helps the military with tactical medicine 24/7.
14. What place or activity makes you the happiest?
The precious moments I get to seldomly spend time with my family. Unfortunately, I can't see them whenever I want because of the war, because many of them are on the frontline, some are in other Ukrainian cities and spread all over the world.
15 How do you think the dynamics within the country are changing, the attitude towards those who left and those who stayed? Do you think that Ukrainians who left the country have a special responsibility to their homeland?
This is a personal choice. Do I understand it? Yes, I do. It is a desire to save one's life. Do I support/share it? No, not all of it.
16. What will you do first of all when Ukraine wins? What do you dream of for yourself and your family after the war is over?
First of all, I will travel to the mountains or find myself near a large body of water. Then I will switch off my phone.
I dream of my loved ones returning home from the war, alive and unharmed.
I dream of living in Kharkiv in my own apartment. I dream that this apartment, once I will be able to buy it, will NOT be chosen based on the probability of it being under the rubble, nor by the number of load-bearing walls that can withstand an aftermath of a russian bomb.
I dream of making a film with my friends.
I dream of travelling the world.
I dream of many, many things. But all these dreams are secondary at the moment.
17. Where can others find information about you/your activities? (link to website, social media pages, etc.)
Our foundation:
Personal:
Instagram: @meriam_yol
Facebook: @meriamyol
ЦЯ ІСТОРІЯ "INSIDE UKRAINE", З ХАРКОВА.
* Всі фотографії та відповіді в матеріалі були надані WOW Woman, якщо вказано інакше.
СЕРІЯ INSIDE UKRAINE/ВСЕРЕДИНІ УКРАЇНИ: МОМЕНТАЛЬНИЙ ЗНІМОК, ОДИН ДЕНЬ З ЖИТТЯ, ПОГЛЯД НА ТЕ, ЯК ЦЕ - ЖИТИ, ЧИНИТИ ОПІР, ВИЖИВАТИ І НЕ ЗДАВАТИСЯ В КРАЇНІ, ЯКА ПЕРЕБУВАЄ ПІД ЗАГРОЗОЮ.
СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ВАУ-ЖІНКАМ, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ СВОЮ КРАЇНУ І НАБЛИЖАЮТЬ УКРАЇНУ ДО ПЕРЕМОГИ.
Немає часу на довге представлення моєї героїні Inside Ukraine WOW Woman Меріам Йол. Її рідне місто, Харків, знаходиться під атакою, і ви повинні знати про неї зараз!
Друге за розміром місто України горить. З 24 лютого 2022 року росіяни безперервно бомбардують, руйнуючи цивільну інфраструктуру, намагаючись деморалізувати населення. Вони не розуміють. Харків ніколи не скориться, підживлюваний мужністю таких жінок, як Віта Кушнеревич і Віккі Осемене, які жертвують своїми нервами і здоров'ям, щоб залишитися в своїх будинках, всередині свого міста.
У Харкові мешкає моя наступна героїня Inside Ukraine WOW Woman, пані Меріам Йол, чию любов до свого міста неможливо повністю передати словами. Можливо, я зможу спробувати, розповівши вам про підтримку пані Йол українських захисників, її невтомні зусилля з порятунку цивільного населення та її волонтерську діяльність з відбудови будинків, зруйнованих російськими бомбами. Ви також повинні почути про її план порятунку життів шляхом реконструкції бомбосховищ у житлових багатоповерхівках. Ця робота триває.
Останній проект Меріам демонструє її співчуття і турботу про тих, хто найбільше страждає від російської війни: Українське цивільне населення, яке втратило все під час російської окупації. Меріам створила спосіб для мешканців деокупованих українських територій отримувати скромний дохід від вільної землі. Завдяки діяльності пані Йол ці переважно літні українці тепер можуть продавати свою продукцію на харківському міському ринку, у місці, що має влучну назву "Деокупаційна лавка". Ці зусилля викликають сльози смутку, надії та гордості.
Я впевнена, що куди б не пішла пані Йол, вона приносить надію і чіткий план дій. Вона - співчутливий діяч.
Дякую вам, Меріам, за те, що зберігаєте Харків гордим, стійким і живим. Ваша любов до міста та України надихає. Ми бачимо вас, вашу доброту та щедрість. Також дякуємо вам за ваші зухвалі вчинки, за те, що з друзями, зі старими колегами ви робите маленькі вчинки з вашого довоєнного життя - влаштовуєте дівич-вечір, організовуєте пікнік. Я впевнена, що своїм прикладом ви надихаєте інших. Дякую також за невтомний збір коштів для армії та за те, що показуєте нам нашу людяність. Ваша широка посмішка нагадує про необхідність сміятися, навіть у найтемніші часи. Особисто я з нетерпінням чекаю того дня, коли зможу вас обійняти і допомогти у відбудові Харкова.
Як кожен може допомогти Меріам та її зусиллям зараз? Ось її електронна адреса PayPal: arribamg@gmail.com.
- Ольга Шмайденко, засновниця WOW Woman.
ДИРЕКТОРКА БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ, співчутливий діяч, ЖІНКА, ЯКА НЕ ЗДАЄТЬСЯ, ХАРКІВ
1. Імʼя.
Мер’ям Йол.
2. Де ви народилися і де ви зараз живете?
Харків: народилась і живу.
3. На кого навчались та за якою професією працюєте зараз?
На спеціаліста з реклами та зв’язків з громадськістю, зараз COO благодійного фонду «Волонтерська».
4. Як виглядав ваш звичайний день до війни та як змінилася ваша роль після вторгнення в Україну?
Останні 5 років до початку повномасштабної я працювала продюсером. Кожен мій день не був схожий на попередній та з ранку до ночі я щось вирішувала, шукала, з’єднувала людей. Технічно майже нічого не змінилось — нон-стоп щось вирішую, шукаю, з'єдную людей. Але зараз це не для зйомок, а для допомоги війську та цивільному постраждалому населенню.
5. Де ви були, коли стався напад росії (у 2022 році, але, звісно, можна писати і про перше захоплення землі, і про Майдан, і про Крим)? Чи вірили ви в можливість нападу РФ на ключові міста України та початок повномасштабної агресії?
Вдома, в Харкові, спала в своєму ліжку. Не вірила, що повномасштабне вторгнення можливе у 21 столітті. Пам’ятаю, як готували серію івентів в Харкові з House of Europe. І коли вже було багато новин з приводу можливості вторгнення ми готували національні прес-релізи про те, що «будемо продовжувати робити поки маємо змогу робити». На жаль, встигли зробити 2 з понад 20 запланованих.
6. Які, на вашу думку, ваші сильні сторони та надздібності?
Вміння працювати в умовах, що постійно змінюються. Не боюсь робити те, чого не вмію.
7. Що ви пережили в день початку - 2022? Куди ви пішли і який, наскільки ви пам'ятаєте, був ваш план?
Заперечення, страх.
Пішла в заклад друзів в підвальне приміщення з чоловіком та котом.
8. Які конкретні дії (великі чи маленькі) ви зробили та продовжуєте робити, щоб допомогти Україні та українському народу? Будь ласка, напишіть про досвід з кожного з ваших проектів, а також про те що мотивувало вас розпочати кожен з них і чого ви навчилися.
У нас благодійний фонд. Ми кожен день робимо конкретні дії задля цього. За 2+ роки ми адаптували напрямки нашої діяльності відповідно тих викликів, що з’являлись. Зараза це:
Допомога нашим військовим
Відбудова приватних домогосподарств (дахи та вікна) в деокупації Харківщини
Допомога медициною фельдшерсько-акушерським пунктам близько лінії фронту чи кордону
Перебудова підвалів в деокупації під безпечні дитячі простори
Новий проект наш, що стартує в червні «Лавка деокупації». Будемо продавати в гастро просторі в Харкові овочі (та не тільки), що люди виростили за Ізюмом. Та багато-багато іншого.
9. Як ви дбаєте про себе? Чи можна взагалі залишатися морально стабільним в умовах війни? Що саме допомагає вам збирати себе докупи?
Зустрічі з близькими людьми (вчора, наприклад, мала щастя бачитись наживо з двома друзями, що приїхали на вихідний з фронту)
Йога.
Масаж.
Виїжджати на пару дні в інші міста країни раз на 2-3 місяці.
10. Чи відчуваєте, що війна змінила вас? Яким чином? Чи здивувались ви самій собі (як ви тримались, залишалися сильними, знаходили натхнення в несподіваних джерелах тощо), у своїй країні, у своїх уявленнях про людяність, у своєму ставленні до світу? Що стало для вас прозрінням?
Так, безумовно. Війна дала дуже цінні уроки, переосмислення рівно всього, остаточне дорослішання, віру, впевненість (як би дивно не звучало), нове захоплення, нових людей, неймовірну команду, відчуття причетності до чогось дуже великого і важливого і ще багато-багато чого.
11. Чим, на Вашу думку, росіяни відрізняються від українців? Чи хочете ви правосуддя для росіян? Чи вважаєте ви, що це можливо і як би ви хотіли, щоб це відбулося?
Різниця? Ми знаємо, що таке свобода.
Хочу правосуддя. Справедливого покарання за кожен злочин який вони скоїли на кожному сантиметрі нашої землі. За кожного полеглого нашого захисника та захисницю. За кожну зламану долю. За сім’ї, що більше не зможуть бути разом. За фізичну втрату дому та за втрату відчуття дому. За втрату спокою-сну-нормального існування. За мрії, які мільйони людей відклали на потім, бо вимушені чинити опір. За кожне стерте з лиця землі село. За кожен розтрощений будинок, що мені дорог. За те, що мої кохані люди вимушені воювати. За тварин, які знають команду ховайся за дві стіни. До кінця днів моїх, моїх майбутніх дітей, внуків і взагалі існування людства.
12. Що ви хочете, щоб світ знав про українців у цей момент часу? Про українських жінок?
Нам треба зброя. Багато зброї. І вона треба зараз. Кожен день вмирають сотні людей. Зупинити це — вбити того, хто прийшов на твою землю вбивати тебе. Для цього треба зброя. Єдине, головне, що я хочу сказати світу сьогодні: підтримуйте наших військових.
Українські жінки в Україні сьогодні — воюють, рятують, керують бізнесами, виховують дітей в умовах де кожної миті можуть померти. Але свідомо вирішили залишитись на боротись.
13. Які дивовижні жінки вас надихають?
Наприклад, Тата Кеплер, яка допомагає військовим тактичною медицино 24/7.
14. Яке місце або заняття робить вас найщасливішою?
Моменти, коли я можу наживо зустрітися з рідними людьми, яких через війну не можу бачити коли завгодно. Бо вони на фронті або в інших містах країни чи планети.
15. Як, на вашу думку, змінюється динаміка всередині країни, ставлення до тих, хто виїхав, і тих, хто залишився? Чи вважаєте ви, що українці, які виїхали з країни, мають особливу відповідальність перед батьківщиною?
Це особистий вибір кожного. Чи розумію я його? Так. Це бажання зберегти своє життя. Чи підтримую / розділяю? Ні, не всіх.
16. Що ви зробите в першу чергу, коли Україна переможе? Про що ви мрієте для себе та своєї родини після закінчення війни?
В першу чергу я поїду кудись до гір чи великої води та вимкну телефон.
Я мрію про повернення моїх близьких з війни живими та неушкодженими.
Мрію жити у Харкові в своїй квартирі (яку, коли я зможу купити, я НЕ буду вибирати за параметрами можливої ймовірністю опинитись під завалами, кількістю несущих стін і тд). Мрію зняти з друзями кіно. Мрію подорожувати світом. Багато-багато про що мрію. Але всі ці мрії другорядні зараз.
17. Де інші можуть знайти інформацію про вас/вашу діяльність? (посилання на веб сайт, сторінки в соц. мережах тощо).
Особисті:
Інстаграм: @meriam_yol
Фейсбук: @meriamyol
Наш фонд: @volonterska_ua