HIS INSIDE UKRAINE STORY IS FROM THE CITY OF Dnipro.

* All images and answers in the feature were provided by Arina Choban, mother of Sofia Choban.

INSIDE UKRAINE SERIES: A SNAPSHOT, A DAY-IN-THE-LIFE, A GLIMPSE OF WHAT IT’S LIKE TO LIVE, RESIST, SURVIVE AND PERSEVERE IN A NATION UNDER ATTACK.

GLORY TO THE UKRAINIAN WOW WOMEN (and mini WOW Women), FOR SUPPORTING THEIR COUNTRY AND BRINGING UKRAINE CLOSER TO VICTORY.


In Ukraine, children are forced to live in grim realities of a full-scale war unleashed by the russian federation. Every night, russian drones strike residential blocks, hospitals and schools. For Sofia Chaban, who will turn nine next year, this war has defined a third of her young life. She can recognise an air raid warning and distinguish the ominous hum of a drone overhead. In addition to survival, Sofia knows what it means to wait for her father, who is fighting for her future and the freedom of his nation.

To express her longing for peace, Sofia turned to poetry. Her poems, which combine her gratitude to Ukrainian defenders with her desire for a life without war, were published in a book she called Cloudy Dreams. ‘My book is about everything - about love and family,’ said the little author about her first book. Sofia is still a child, but seems wiser; she speaks and writes so profoundly.

Sofia and her mother, Arina Chaban, are not just witnesses to this war, they are active participants in it. Together they are volunteers who deliver vital supplies to Ukrainian brigades, embodying the resilience and unity of a nation under siege. The beautiful Chaban family embodies the harsh and powerful reality of the war in Ukraine, where women and children in the rear stand up to protect those on the frontline. And in the midst of the devastation, a little girl's poetry is a poignant reminder of the hope, love and indomitable spirit of a free Ukraine.

- Olga Shmaidenko, Founder of WOW Woman.


Little Poet, Student, Dnipro

1. What is your name?

My name is Sofia Chaban.


2. What do you love most about your hometown of Dnipro?

In my city, Dnipro, I like the waterfront the most, drinking cocoa while walking there. I also like to walk along the central avenue after school.

photos of Dnipro by Ukrainian photographer Olena Sugak.


3. What is your favourite dessert?

I really like Napoleon, it's a delicious cake, and yes, Napoleon burned Moscow down, that's probably why it tastes so good. I also like marshmallows, they are airy, as if you were eating a cloud.

4. How long does it take to write a poem? What is the typical process of writing poetry (e.g. do you have to be in a quiet room or sit on the floor in a big room... etc.) Where was the strangest place you wrote a poem?

Timing. I don't know, depending on the poem. From 3 minutes to an hour. I write poetry anywhere and in different conditions: at the table, in the bath, on the stairs in the entrance, walking in the park.

The strangest one was probably when I wrote a poem while taking a bath, and I had to call my mother with a recorder so that I wouldn't forget anything.


5. What are your favourite topics for your poetry? Could you share some of your favourite poems?

I like to write about Ukraine and its defenders. Here are some of my favourites.

 

Hymn 230 BAT

Out of courage, out of victory, our hearts

We are very hardy, we stand to the end,

Ukrainian blood flows in our veins

We remember this again and again.

Shoulder to shoulder - we stand to the end,

We believe in victory - our hearts are beating.

And again the war calls us to fight

And the sound of a grenade reaches us in the valley,

The art will work out, the drone will fly into the sky,

We don't know what will happen, let us be lucky.

But we will not retreat - this is our land

This mother Ukraine is yours and mine!

 

I Love...

I love Ukraine in tranquillity

And I don't want no other Ukraine.

Adults make it noisy

And instead of joy, they make everything gloomy.

Although in Ukraine there is a mess now

Everybody is standing shoulder to shoulder with her.

But how can we have a happy childhood?

And where do we find joy?

There's a war raging in my nation!

It is the fault of our enemies for sure.

Give us back our carefree childhood

And disappear from our land at once.

Cloudy dreams

Free sky,

Yellow sun

There are birds at the window.

There's a dove,

There's a cloud,

Me and my friend Yarynka.

Mum's here

Dad is at home,

Though he's a little tired

But he knows how to cheer up, too,

And he is able to love.

We planted trees,

And the flowerbed was repaired.

Peace is not only for Ukraine

Peace is for everywhere

WE ARE UNITED!


6. What has been the most difficult thing you have ever faced in your life?

The most difficult thing in my life is waiting for my dad to come back from the war, because I love my dad and I want to spend time with him.

7. What would you tell the leaders of other countries about Ukraine and the Ukrainian people?

I would tell the leaders of other countries about the generosity and sincerity of the Ukrainian people, but I would also tell them that we are very warlike. There are also many cases in Ukraine where we are all friends in difficult times. I would show them our traditional clothes and jewellery, so that they would know how beautiful they are. I would tell them about our delicious fruit so that they would want to visit Ukraine.

8. What is your favourite place? Where do you prefer to spend the day and what would you like to do on a beautiful sunny day?

My favourite place to spend a sunny day is the 230th Battalion of the 128th TRO Brigade. There I am under the protection of the military, they are my friends. They always have treats and interesting conversations.


9. If you had one superpower, what would it be and why?

I would like to control the weather, to call for wind or rain. Then I could water the earth with rain when it needs it.

10. How old will you be next year?

It is a riddle how old I will be, but right now I am 9.

11. What are you reading now (name of book)? What are your favourite books?

I'm currently reading the ‘non-Textbook of the Ukrainian language’. My personal favourites are Joki and Inspector Paw.

12. If you could turn into any animal for one day, which one would you choose and why?

I would become a bird. I would fly everywhere, and be travelling to new places constantly; I would fly all over the country.

13. What advice would you give to other girls? About life and how to keep your head up?

I would advise other girls and myself to be in a calm atmosphere whenever possible, and also to fuss less. I would also advise them to act if they have a dream.

14. Are you proud to be a Ukrainian? Why are Ukrainians the best?

I am very proud to be Ukrainian. But I think we are not the best, because all countries (except russia) are equal and beautiful. I am proud of our traditions and the courage of our children.


15. If you could give adults advice on how to understand little girls, what would you tell them to do, what not to do and how to behave?

My advice to adults would be not to quarrel too much, because fighting won't help much anyway. You have to hold educational conversations, talk a lot with your children. Adults need to imagine themselves in the place of children more often, to remember their childhood. Children also do not like to be refused for no reason. If a child has a talent, adults should help develop it, let the gift sprout. Support their dreams, offer them support.


ЦЯ ІСТОРІЯ "INSIDE UKRAINE", З Дніпра.

* Всі зображення та відповіді у фільмі надані Аріною Чобан, матір'ю Софії Чобан.

СЕРІЯ INSIDE UKRAINE/ВСЕРЕДИНІ УКРАЇНИ: МОМЕНТАЛЬНИЙ ЗНІМОК, ОДИН ДЕНЬ З ЖИТТЯ, ПОГЛЯД НА ТЕ, ЯК ЦЕ - ЖИТИ, ЧИНИТИ ОПІР, ВИЖИВАТИ І НЕ ЗДАВАТИСЯ В КРАЇНІ, ЯКА ПЕРЕБУВАЄ ПІД ЗАГРОЗОЮ.

СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ВАУ-ЖІНКАМ, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ СВОЮ КРАЇНУ І НАБЛИЖАЮТЬ УКРАЇНУ ДО ПЕРЕМОГИ.


В Україні діти змушені жити в похмурих реаліях повномасштабної війни, розв'язаної росіянами. Щоночі російські безпілотники завдають ударів по житлових багатоповерхівках, лікарнях і школах.

Для Софії Чабан, якій наступного року виповниться дев'ять років, ця війна визначила третину її юного життя. Вона може впізнати сигнал повітряної тривоги і розрізнити зловісний гул дрона над головою. Окрім виживання, Софія знає, що означає чекати на батька, який бореться за її майбутнє і свободу свого народу.

Щоб виразити свою суму за миром, Софія звернулася до поезії. Її вірші, в яких поєдналися вдячність захисникам України та прагнення до життя без війни, увійшли до книги, яку вона назвала «Хмарні Мрії». «Моя книга про все - про любов і сім'ю», - сказала маленька авторка про свою першу книжку. Софія ще дитя, але здається, що їй вже за 30; ось так мудро вона говорить і пише.

Софія та її мама, Аріна Чабан, не просто свідки цієї війни, вони її активні учасники. Разом вони волонтери, які доставляють життєво необхідні речі українським бригадам, уособлюючи стійкість і єдність нації в облозі. Прекрасна сім'я Чабанів уособлює сувору і потужну реальність війни в Україні, де жінки і діти в тилу стають на захист тих, хто на передовій. І серед розрухи поезія маленької дівчинки є пронизливим нагадуванням про надію, любов і незламний дух вільної України.

- Ольга Шмайденко, засновниця WOW Woman.


Маленька Поетеса, Студент, Дніпро

1. Як тебе звати?

Мене звати Софія Чабан.

2. Що ти найбільше любиш у своєму рідному місті Дніпро?

У своєму місті я найбільше люблю набережну, пити какао гуляючи там, люблю йти центральним проспектом після уроків.

фотографії Дніпра українською фотографкою Оленою Сугак.


3. Який твій улюблений десерт, які твої улюблені види солодощів?

Я дуже люблю Наполеон, смачний торт, і так, він спалив москву, мабуть тому і смачно так. І зефір люблю, він повітряний, наче їси хмаринку.

4. Скільки часу потрібно, щоб написати вірш? Який типовий процес написання вірша (наприклад, ти маєш бути в тихій кімнаті чи сидіти на полу у великій кімнаті... і т.д.) Де було найдивніше місце, де ти написала вірш?

Часу? Навіть не знаю, дивлячись який вірш. Від 3 хв до години. Я пишу вірші будь де і за різних умов: за столом, в ванні, на сходах у під'їзді, гуляючи парком.

Найдивніше мабуть все ж коли я написала вірша приймаючи ванну, довелось кликати маму з диктофоном, щоб нічого не забути.

5. Які твої улюблені теми для написання віршів? Чи не могли б ти поділитися кількома своїми улюбленими віршами?

Писати я люблю про Україну, захисників.


Гімн 230 БАТ

Із мужності, звитяги наші серця

Ми дуже витривалі, стоїмо до кінця,

Тече у наших жилах українськая кров

Про це ми пам’ятаєм знову і знов.

Плечем до плеча – ми стоїм до кінця,

Ми вірим в перемогу – б’ються серця.

І знову в бій нас кличе війна

І звук від гранати до нас долина,

Арта відпрацює, дрон в небо злетить,

Не знати що буде, хай нам пощастить.

Та ми не відступим – це наша земля

Мати Україна твоя і моя!

Люблю…

Люблю Україну спокійною

І не хочу ніякої іншої.

Дорослі роблять її галасливою

І замість радощів роблять все зливою.

Хоч в Україні зараз безлад

Всі пліч-о-пліч за неї стоять.

Та як дитинство щасливе нам мати?

Та і звідки радощі мусимо брати?

У моїй неньці бушує війна!

Це ворогів наших точно вина.

Безтурботне дитинство нам поверніть

І з земель наших щезніть в єдину мить.

Хмаринкові мрії

Вільне небо,

Жовте сонце

Є птахи біля віконця.

Там голубка,

Тут хмаринка,

Я і подружка Яринка.

Мама поруч,

Тато – вдома,

Хоч у нього й трішки втома.

Але вміє він радіти,

Але здатен він любити.

Ми дерева посадили,

Клумбу знову відновили.

Мир не тільки в Україні

Мир – повсюди

МИ – ЄДИНІ!


6. Що було найскладнішим, з чим тобі довелося зіткнутися в житті?

Найскладніше у моєму житті це чекати тата з війни, бо я люблю свого татка і хочу проводити з ним час.

7. Що б ти сказала лідерам інших країн про Україну та український народ?

Лідерам світу я б розказала про щедрість і щирість українського народу, але вточнила б що ми войовничі. А ще в Україні багато випадків коли у тяжкі часи ми всі дружні. Розказала б про традиційний одяг і прикраси, щоб вони знали як це гарно. Про наші фрукти соковиті, щоб їм захотілось відвідати Україну.

8. Яке твоє найулюбленіше місце? Де ти віддаєш перевагу проводити день і що б ти хотіла робити в прекрасний сонячний день?

Улюблене місце для сонячного дня - 230 батальйон 128 бригади ТРО. Там я під захистом військових, вони мої друзі. В них постійно є гостинці і цікаві розмови.


9. Якби у тебе була одна суперсила, що б це була за сила і чому?

Я б хотіла керувати погодою, зазивати вітер чи дощ. Тоді можно поливати землю дощем коли це треба їй.

10. Скільки тобі буде років в наступному році?

Скільки мені буде років, це загадка, але зараз мені 9.

11. Що ти зараз читаєш (назва книги)? Які твої найулюбленіші книги?

Зараз я читаю "неПідручник української мови". Улюблені прочитані мною книги "Джоки", "інспектор Лап".

12. Якби ти могла перетворитися в будь-кого звіра на один день, то в якого б ти хотіла і чому?

Я б стала пташкою, щоб літати і постійно бути десь, облетіла б всю країну.

13. Що б ти порадила іншим дівчатам? Про життя і про те, як не опускати голову?

Іншим дівчатам і самій собі я б порадила частіше бути у спокійній атмосфері, менше метушитися. А ще діяти, якщо є мрія.

14. Чи пишаєшся ти тим, що ти українка? Чому українці найкращі?

Я дуже пишаюсь бути українкою. Але я вважаю, що ми не найкращі, бо всі країни (окрім росії) рівні і прекрасні. Я пишаюсь нашими традиціями, сміливістю наших дітей.


15. Якби ти могла дати дорослим пораду, як зрозуміти маленьких дівчаток, що б ти сказала їм робити, чого не робити і як поводитися?

Дорослим я скажу так - не треба сильно сваритись, бо це все одно не дуже допоможе. Варто проводити виховальні бесіди, багато говорити зі своїми дітьми. Дорослим треба частіше уявляти себе на місці дітей, згадувати своє дитинство. А ще діти не люблять коли їм відмовляють без причини. Якщо в дитини є талант дорослі мають допомогти його розвивати, дати прорости дару. Підтримувати її мрії, пропонувати свою допомогу.